Не вірю, що мене не любиш,
Що мариш іншою в житті.
Нічого ти із цим не зробиш,
Бо ти живеш в моїй душі.
Так часто іншу ти голубиш,
Але в думках твоїх лиш я.
Та своє серце не обдуриш,
Тебе влаштовує ця гра.
Коли вночі лягаєш спати,
Шукаєш губи ти мої.
До ранку можеш мене ждати…
І я приходжу в сни твої.
І міцно спиш, коли я поряд,
Кому ж всміхаєшся у сні?
Упорядкуй душі світогляд,
Тобі одна, чи треба дві?