Задихатись від смаку ментолу, Що вкрапляється з уст на уста. Поцілунком жагучим, як перцем Проїдає аж мозок до дна. Обіймати за плечі широкі, Відчувати лиш впевненість у завтрашнім дні. Утонути б в очах заглибоких, Щоб сховатись від світу на дні.
Daily Archives: 07.05.2020
30 posts
. . РІДНЕ ДИТЯТКО – Частина 2. . .Надворі літо – літечко краснеє було вповні: літнє сонце світило так яскраво, що здавалося, воно ніколи не ховалося, аж ген далеко – далеко за обрій, заполонювало – обгортало своїм ласкавим теплим промінням всенький […]
. . ВЕСНОНЬКУ ПРЕКРАСНУ Я ЗАВШЕ ВЕЛИЧАЮ! . .Іду, мандрую я Травневою Весною, . .Вдихаю дивний аромат бузковий, . .Духмяні квіти ось вітаються зі мною . .У світлий день – і сонячний, й чудовий. . .Бузок цвіте – квітує всюди ніжно-білий, . .І фіолетовий красою тішить, […]
Наснився сон мені чудовий, У ньому був коханий мій, Сон емоційний, кольоровий – Це картина моїх мрій. Ми разом з ним малювали, Життя неначе у красивому кіно, І так щоразу яскравішими ставали, І пензлики,і біле полотно. На ньому вмить з’явився ранок, Теплий, золотий світанок, А потім літній вечір,темна ніч, Завжди […]
Чи пам’ятаєш Русю, дні свої веселі, Ляльки залізні, качечку, картуз, Як мчалась на іржавій каруселі, Утіхи повна під зав’яз рейтуз. Згадай той час, згадай радянські бганки, Карбід, резинку, класики в дворі, Які важкі здавались літні ранки, Коли на спину присмоктали банки, А вийти в двір кортілося тобі. Були ж часи: […]
Викинути б будильник який по ранках заважає спати повільно розбудити б своє тіло позіхнути потягнутись б красиво побалакати з сонцем ні не про наболіле розповісти б лише від чого щаслива заварити каву розбавити б нею концентровані мрії зготувати млинці (ооо як я люблю готувати млинці) в такі моменти посміхаються вії […]
Не вірю, що мене не любиш, Що мариш іншою в житті. Нічого ти із цим не зробиш, Бо ти живеш в моїй душі. Так часто іншу ти голубиш, Але в думках твоїх лиш я. Та своє серце не обдуриш, Тебе влаштовує ця гра. Коли вночі лягаєш спати, Шукаєш губи ти мої. […]
Одружився Гнат на Галі І в щасті від тоді. Тільки Галя не чекала Такої ось долі. По роботах зранку двоє, Ввечері ж удома, Галя посуд миє, кухню, Вечерю готовить. Гнат у гаджеті на танках Сидить віртуальних, Жінка в клопотах уся Тільки у реальних. Просить Галя хліб купити І винести сміття. […]
Іду… Куди?.. Та все одно… Топчу бруківку крок за кроком. Хмелію… Спогадів вино Вдаряє в голову нівроку. А день згасає, як свіча, Кидає видовжені тіні… Так довго без твого плеча Тебе забути вже повинна. Уривки спогадів п’янких І суєта вечірніх вулиць Сплелися у єдину мить І на години […]
Маленьке затишне кафе, улюблене місце для зустрічі з кимось чи просто аби прийти попити кави, хоча вона любила пити каву на вулиці, а саме в кіоску кави, де барист писав пророцтва на стаканчиках. Та цього дня, замість жартівливого приємного пророцтва він написав: «сьогодні вас чекають втрати – тримайтесь!». Навіть ці […]
Ця історія розпочалася задовго до того, як я вирішив написати ці слова… Уявіть собі звичне, маленьке провінційне місто, в якому живе самий звичайний хлопець, котрий з відзнакою закінчив школу, з університету ніс червоний диплом; в якого все добре, навіть є кохана дівчина, з якою він вже майже одружений; нормальна розмірена […]
Уявіть озеро… кришталево чисту, прозору воду… Берег, з котрого дерева дотягуються до води своїм гіллям… трава, котра покривається водою, коли дме сильний вітер… і квіти… багато квітів… гарних… тендітних… мов Вона, та, до якої, цим гарним берегом прямує Він… неквапливо, боячись, сполохати свої надії… боячись не отримати відповіді… взаємного почуття… […]
Він стояв і дивився собі під ноги, біля яких лежали кеди, з маленької дитячої ноги. Інстинктивно, по звичці, підняв взуття свого дворічного сина, з них стікало щось червоне, в’язке, краплі стікали з його рук і потрапляли у ціле червоне озеро, котре розкинулось на весь простір – від вхідних дверей і […]
З дитинства мене цікавила містика. Різні легенди, казки, фантастика та фентезі. Я почав спілкуватися з людьми, що вірили у все це. Зізнаюсь чесно, що того моменту, як я потрапив на так званий «шабаш», я вважав все це лише дитячою забавкою. Отже, я, разом із друзями, запаслися випивкою і осіли біля […]
Вступ Ви знаєте у світі так багато дивного та не зрозумілого,що іноді навіть лячно. Я теж був дивним,ще з дитинства, не настільки дивним, щоб мене запроторили до психлікарні та достатньо,щоб виділитись з-поміж решти. Народився я давно, хоча це відносне твердження. Де я народився, на даний момент не має особливого значення. […]
Уявіть собі звичайний супермаркет… Відділ іграшок для дітей… Любляча матір вибирає своїй донці іграшку… Тепер уявіть іграшку… Незвичайну з пластмаси а зшиту з тканини… Вона м’яка, яскрава та доволі незвична… Дитині напевно сподобається… Любляча матір купує «дивну» іграшку, з надією, що вона сподобається її донці… А тепер уявіть маленьку дівчинку. […]