Для голосування необхідно авторизуватись

Замріяно дрімає пізнє літо

Замріяно дрімає пізнє літо,
До осені  лишився тільки крок.
Чому у сум тепло вже перелито?
Ще жоден не злетів з дерев листок. 

Закуталось ти в пелену туману,
Обсіли й заморочили думки.
Свою  тривожиш душу ти зарано..
Не слухай, що торочать язики..

Що буцімто зима прийде невчасно,
Забудуть люди про тепло твоє.
Але ж ти зараз ще така прекрасна,
А літо бабине візьме іще своє.

Чому мені ховаєшся під комір?
Моє тепло разрада тобі, так?
Чи бачиш у очах зелений колір,
Вуста мої приймаєш ти за мак?

Від тебе я взяла якусь частинку:
Родилася у літній твій розмай,
І вибрала найкраще – серединку.
Ми родичі з тобою, так і знай…

4

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

nadjarka@ukr.net

194
Коментарі: 0Публікації: 63Реєстрація: 12-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 30.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.05.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “Замріяно дрімає пізнє літо”