Це тільки раз бува, єдиний,
Повір у казку в цім житті,
І не пройди повз неї мимо,
Не довіряй ти простоті.
Коли пройшов, то зупинися,
Можливо, крок зроби назад.
Це – твоє щастя, озирнися.
Іти з ним треба тільки влад.
Побачив очі ти зелені,
Тебе взяли вони в полон?
Тримай це щастя міцно в жмені…
Та не хвилюйся, охолонь.
Це так хотіла твоя доля,
Це значить бути так цьому.́
Тебе спіткала ця неволя.
Та хто дасть відповідь: ЧОМУ?
А ти дивись, що серце скаже:
Неволя, воля вибирай!
Чи, може, тут як карта ляже?
От тільки з долею не грай!