Для голосування необхідно авторизуватись

Осінь

Осінь. Для мене осінь асоціюється зі щастям. Мені завжди подобалась ця пора року. В ній відчувається легкий присмак смутку за довгими, теплими, активними літніми днями. І в той же час осінь дає можливість пригальмувати та замислитись. Саме за те, що восени все сприяє роздумам, я й полюбила осінь.

Я навіть люблю довгі, похмурі осінні дощі. Саме, коли за вікном похмура погода і не дуже хочеться гуляти під холодним дощем, з’являється час на осмислення свого життя. Можливо, з цієї причини багато людей і не люблять осінь, просто, не хочуть залишатися на одинці зі своїми думками.

За роки мого життя, в мене навіть з’явилась осіння традиція, певний ритуал. Спочатку, я виділяю, тільки для себе, два дні вихідних. В ці дні скорочую спілкування з оточуючими та користування телефоном до мінімуму, щоб мати можливість по глибше зануритися в себе. В перший день я виходжу на прогулянку. Це має бути обов’язково свіже повітря, щоб мозок збагатився киснем. Можна погуляти в парку, або улюбленими вуличками міста. Мені до вподоби гуляти містом саме в дощовий день. В цей час місто стає іншим. Вулиці малолюдні, повітря свіже, і здається, що дощ змиває бруд не тільки з міста, а й з власної душі. Таке собі, символічне, очищення від всього зайвого. Ніби з кожною краплиною дощу я звільняюсь від образ, розчарувань, болю, відчаю, смутку, роздратування, осуду, ілюзій, гніву та всіх інших негативних переживань, котрі заважали мені повноцінно насолоджуватися кожним днем мого життя. В кінці такої прогулянки мої плечі розправляються, ніби скинули з себе тягар, а хода стає легкою. В душі відчувається спокій і вуста мимоволі розпливаються в посмішці. Я щаслива.

Другого дня, я купую блокнот та ручку, які мені дійсно сподобались. Це перший мій маленький подарунок для себе – купити саме те, що подобається! Адже, ми так часто вибираємо не те, що хочеться, а те що потрібно. Але, щоб відчути радість, потрібно робити те, що хочеться. Потім, прямую до кафе, обов’язково з панорамними вікнами та розміщенням десь на висоті, під дахом. Чому? Все просто, тому, що мені так подобається! Купую собі найсмачніший торт з чаєм, дістаю свій блокнот та ручку, і …

Далі найголовніше, я починаю аналізувати своє життя. Що я маю зараз? На якому етапі я знаходжусь? Які люди мене оточують? Насправді, неймовірно тяжко бути відвертим з самим собою і чесно відповісти на ці запитання, так як відповіді можуть відкрити про вас неприємні речі. Речі, котрі ви давно і так старанно приховували та намагались не помічати у повсякденних, нескінченних турботах. Наступний етап більш приємніший – потрібно запитати себе: – Що я хочу мати в своєму житті? І останнє запитання – що мені потрібно зробити, щоб отримати бажане? Після відповідей на ці питання, я точно знаю хто я, чого хочу і яким шляхом досягну своїх бажань. Ці знання дають мені силу та впевненість. А все, що потрібно було, то це лиш трішки подумати. Виходить, щоб бути щасливим, потрібно думати, а восени все сприяє роздумам…

1

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

Надія Лисенко

1
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 16-08-2020