Пишу я вірш весільний привітальний,
А біль у серці каменем застряв:
Коли ж настане час і мій вінчальний,
Щоб і мене своєю хтось назвав,
Щоб наші почуття були взаємні,
Щоб й дня разом не бути не могли,
Щоб всі бажання й мрії потаємні
Між нами тільки НАШИМИ були.
Щоб на «твої» й «мої» їх не ділили
І вірили у щирі почуття,
Щоб йшли рука в руці ми й так хотіли
Пройти стежину НАШОГО життя.
Коли ясна мелодія пролине
Любові, що і взимку розквіта,
І в ніжнім світлі сонячної днини
Моя весільна промайне фата??????