Для голосування необхідно авторизуватись

Весна

Вчорашній день приніс нам трохи снігу,
Недовгий час дивився він в вікно,
Ввірвався  до господи із розбігу
І все подвір’я з ночі замело.
Весна складала плетені сандалі,
Ще й  суконьку коротку до колін,
У чемодан, придбАний на вокзалі,
Та й на дорожку сіла на ослін.
Їй в очі зазирало ясне сонце
І лоскотало щоки, і чоло.
Дивилось в світ малесеньке віконце,
Чекало весну зморене село.
З-за обрію летіли дикі гуси,
Вони втомились буть на чужині,
Їм снилось рідне поле чорновусе
І сині очі річки вдалині.
А лісом, по занедбаній стежині,
Ішла весна й садила первоцвіт.
Чіпляли ноги лісові ожини
Й ховали  слід розтоптаних чобіт.
І ліс радів, і небо усміхалось,
І вітер ніжно пестив пір’я хмар.
Липкі бруньки на сонці наливались
І розсівалась тінь зИмніх примар.

4

Автор публікації

30
Коментарі: 1Публікації: 14Реєстрація: 31-07-2020

Бронзове перо

Достижение получено 07.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

2 коментарі “Весна”