Все мине, ти чуєш, все мине,
різко треба рвати бинт із рани,
хоч назавжди в пам’яті рубець,
ти живи, і решта будуть з нами.
Прокидайся, бачиш, день настав,
не дарма даровані години.
На твоїх потрісканих вустах
ніби слід від стиглої калини.
На всі груди, знову, вдих і вдих,
хай поллється легенями кисень.
Не здавайся, чуєш, ти не з тих,
хто на смертній волосині висить.
22.04.2022
Все мине
Наталя Кропивницька
