Літо, літо, літо Сонечком зігріте, Хмарками прикрите, Травинками сповите. Радість ти приносиш Людям на планеті. Ти постійно віриш в диво, Зберігаючи секрети. Ти, як гостя, в дім заходиш, Посміхаючись з порога. Ти добром вкриваєш землю, Зберігая від негоди. Розпускаються бутони, Пеленаючи красою. Поцілунок вітра в небі Оповив тебе росою. Твій […]
Daily Archives: 16.05.2022
11 posts
Я ворогу завжди вкажу дорогу Туди, де згине він від свого роду. Ніколи не повернеться додому І не знайде назад свою дорогу. Той, хто прийде сюди, Залишиться назавжди у землі. Вони згниють в наших степах, Втопляться у наших болотах. Згинуть високо в небесах, Проростуть насінням у полях, Вимруть в спалених […]
На узбіччі дороги, вдалині від села, Мальви стрункі зацвіли як одна, Вміло колір підібрала природа, Мов насіння, чиясь перебрала рука. Та й не дивно, бо це Україна, Загадкова, поцілована Богом земля, В кожній квітці, таємниці краплина, Надихає, ніби мелодія скрипаля.
Все мине, ти чуєш, все мине,різко треба рвати бинт із рани,хоч назавжди в пам’яті рубець,ти живи, і решта будуть з нами.Прокидайся, бачиш, день настав,не дарма даровані години.На твоїх потрісканих вустахніби слід від стиглої калини.На всі груди, знову, вдих і вдих,хай поллється легенями кисень.Не здавайся, чуєш, ти не з тих,хто на […]
«Коли він був королем, солодше звуків арфи здавався кожному в Ірландії голос іншого, бо воістину великими були в ту пору між ірландцями доброта і мужність.» […]
Про Одесу знань багато, Що мені іще сказати? Ах, перлина біля моря, Ти для нас як рідна мати. Ти історією обвита У водоймах і ставках. І морським дощем розмита В яхтах та у кораблях. Кажуть люди не спішити, Час розміряно пливе. Я дарую вдячність світу, Бо для мене диво ти. […]
Місяць… Твоє проміння освітило Мої давно забуті мрії. І сяйвом вічним охопило Стежину щастя та надії. Місяць… Твоє проміння в темній ночі Скарби мої охороняв. Ти був запеклим ворогом щоночі, Та ти мене і зберігав. Місяць… Тремтіло серце ніжно При звуках арф німих твоїх. І в мить любов та оживала […]