Літо, літо, літоСонечком зігріте,Хмарками прикрите,Травинками сповите.Радість ти приносишЛюдям на планеті.Ти постійно віриш в диво,Зберігаючи секрети.Ти, як гостя, в дім заходиш,Посміхаючись з порога.Ти добром вкриваєш землю,Зберігая від негоди.Розпускаються бутони,Пеленаючи красою.Поцілунок вітра в небіОповив тебе росою.Твій вінок зроблен із квітів,Як намисто у раю.Твій вінок неначе річка,Мов кохання у гаю.
Daily Archives: 16.05.2022
11 posts
Я ворогу завжди вкажу дорогу Туди, де згине він від свого роду. Ніколи не повернеться додому І не знайде назад свою дорогу. Той, хто прийде сюди, Залишиться назавжди у землі. Вони згниють в наших степах, Втопляться у наших болотах. Згинуть високо в небесах, Проростуть насінням у полях, Вимруть в спалених […]
Край дороги, у сонця в обіймах,Мальви ніжні розцвіли як одна,Так магічно змішалось насіння,Мов чиясь перебира́ла рука. І щоразу замислююсь знову,Де береться отака дивина?На світанку постала з росою,Незвичайна кольориста краса. Та й не дивно, бо це Україна,Загадкова, благодатна земля,Таїни́ в кожній квітці краплина,Відчуваєш… це жага до життя.
Все мине, ти чуєш, все мине,різко треба рвати бинт із рани,хоч назавжди в пам’яті рубець,ти живи, і решта будуть з нами.Прокидайся, бачиш, день настав,не дарма даровані години.На твоїх потрісканих вустахніби слід від стиглої калини.На всі груди, знову, вдих і вдих,хай поллється легенями кисень.Не здавайся, чуєш, ти не з тих,хто на […]
«Коли він був королем, солодше звуків арфи здавався кожному в Ірландії голос іншого, бо воістину великими були в ту пору між ірландцями доброта і мужність.» […]
Про Одесу знань багато, Що мені іще сказати? Ах, перлина біля моря, Ти для нас як рідна мати. Ти історією обвита У водоймах і ставках. І морським дощем розмита В яхтах та у кораблях. Кажуть люди не спішити, Час розміряно пливе. Я дарую вдячність світу, Бо для мене диво ти. […]
Місяць… Твоє проміння освітило Мої давно забуті мрії. І сяйвом вічним охопило Стежину щастя та надії. Місяць… Твоє проміння в темній ночі Скарби мої охороняв. Ти був запеклим ворогом щоночі, Та ти мене і зберігав. Місяць… Тремтіло серце ніжно При звуках арф німих твоїх. І в мить любов та оживала […]