Для голосування необхідно авторизуватись

Грета Тунберг

ти вдаєш, що тобі все одно
і блукаєш містом,
а мене – дратуєш,
як феміністки
четвертої хвилі
власного гніву
і владного дискурсу.

Я не маю ні сил,
ні ресурсів
на розгляд кризи:
ти – блокбастер,
а я – до нього
невдалий тизер.

контроверсійна,
в дивацькій своїй красі,
ти вийшла з метро,
з імбирного тіста,
із променів дисперсійних,
з піни метамодерну,
а я вийшов з себе
і зву це лікантропією,
проти якої ні ліки не владні,
ні терапія.

а на вулиці – вулик
з дівчаток-бджілок,
в них медові парфуми
і шопери –
з Мунком-Моне-Матіссом,
але в кожної з них
обличчя з твоїми рисами.
І мені незручно,
задушливо
і затісно,

а тому я втечу
з цього клятого міста,
втечу від тебе.

В мене кілька десятків
виправдань і причин.
Відійду на безпечну відстань,
аби не чути,
як же нестерпно голосно
ти мовчиш,

а підошви твоїх черевиків
здіймають гамір
усім засторогам
наперекір.
Втім, я маю твердий
і доволі рішучий намір, –
без образ,
бо нав‘язливі образи –
перебір.

Твій гебрейський ніс
і зачіска «гітлерюгенду»
будуть ще довго мені ввижатися.
Навіть думка про тебе
здатна завдати шкоди,
неначе походить
з концепції фільму жахів.

Відчуваю себе комахою
під лінзою інсектолога.
І аби не бачити
в кожній другій – ворога,
я спробував
придушити паніку,
змінити думки,
перемкнути канал і тумблер,
але з екрану
твоїми очима
на мене дивилася
в розпачі
Грета Тунберг.

2

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Natalia Fandorina

17
Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 05-08-2020