Для голосування необхідно авторизуватись

В душі вирують рясно грози

В душі вирують рясно грози,
А в серці зранена струна.
Десь пахнуть чорнобривці
і мімози,
А радості в обличчі геть нема.

В душі вирують рясно грози,
Гримить безжально гучний грім.
Змиритись із неправдою не можу,
Неправда коле очі всім.

Неправда! Нащо та неправда?
Кому від неї стало легше?
Для інших п’єдистал розради,
З якого видно всі шляхи лелечі.

Чому люди такі егоїсти?
Чому думають тільки про себе?
Як ввійти? А як краще сісти?
Як краще тикнуть пальцями у небо?

Не буду більше з ними зустрічатись,
Живуть вони нехай собі без мене,
Назад не хочу повертатись,
Де у полині є луги зелені.

Розкинулась стежина рушниками,
Стоїть вже сіно складене в покосах,
Я вкотре пригорнусь, до своєї мами
І витру з щік солоні свої сльози.

2

Автор публікації

Офлайн 3 місяці

Наталка Яковлева

213
Коментарі: 12Публікації: 64Реєстрація: 17-07-2018

Автор місяця (Серпень 2019)

Достижение получено 21.09.2019

Титул: Автор місяця (Серпень 2019)

Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні

Небайдужий читач

Достижение получено 08.08.2018

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій