Для голосування необхідно авторизуватись

Живі історіі

Живі історії

Вона давно збиралася це зробити і відкладала. Чому? Олеся не знала. Можливо, боялася йому написати. В цей понеділок від самого ранку несамовито пекло сонце. Лише пообіді погода різко змінилася і скажено линув дощ. Вікна в кімнаті були відчинені і чутно звук крапель дощу. Вони розбивалися об асфальт і створювали таку собі несподівану розвагу для тих, хто не встиг заховатися. Олеся вглядалася в нього і поступово занурювалася в спогади. В ту мить пригадався давній візит до своєї сестри на день народження. Як давно це було…

Ольга, перебуваючи у піднесеному настрої, запропонувала прогулятися на лужок. Цю чудову ідею з радістю всі підтримали та вирушили на прогулянку. Літнє сонце надзвичайно палке. Складається таке враження, що тебе просто обпікають зі всіх сторін. Вони весело прямували дорогою, періодично зупинялися для споглядання за комахами. А там далі виднілися гуси, які теж своєю бандою з дванадцяти штук вирішили скупнутися в озері. «Як же сьогодні гаряче, справжня червнева спека!»-мовила Леся. А через хвилину вже й забула про це. Дівчата стрибали, бігали наввипередки, ловили коників у траві, змагалися з жабами, стежили за тим як гудуть бджоли, одним словом веселилися від душі. У грі час минав невпинно. Аж раптом невідомо звідки налетів вітер. З неба линуло як з відра. Такої зливи влітку давно не було. Здавалося, що природа підслухала їхню розмову та зробила щедрий подарунок. Їхній крик, вереск та сміх лунав всюди. За якісь секунди кожен вимок аж до нитки, а щасливі обличчя розпливалися в усмішках.

Олеся продовжувала дивитися на дощ. Її стопи відчували мокру м’яку траву під собою, як тоді на лужку. Вона протягнула руку вперед і на долоню посипалися холодні краплі. Надворі посвіжіло…

«Що трапилося далі?»-промовила біленька філіжаночка. Щовечора, коли додому йшов останній відвідувач, розпочиналася жива вистава. Всі з нетерпінням чекали, що такого цікавенького розповість їм Кавова машина сьогодні? В партері як завжди розміщувалися до блиску натерті філіжанки, тарілочки, стакани. З лож бенуарів хизувалися стильними нарядами соломинки та серветки. Поблизу вмощувалися ложечки та палички. Весь амфітеатр був зайнятий ароматними зернами кави, їхніми сестричками-спеціями, шоколадом, різноманітними сиропами, що красувались у фігурних скляних формах. Там же встигала зайняти своє місце ваза з фруктами. З балконів долинали голоси дизайнерських прикрас і аксесуарів. Панував калейдоскоп смаків та ароматів, форм та фактур, світла та тіні. Саме тоді, коли приготування зроблені, а слухачі розмістилися на своїх місцях, з’являлася вона. У неї є безліч імен кожне з яких унікальне. Цариця кольорових рецептів, майстриня незабутнього настрою, володарка новітніх технологій у створенні кавових шедеврів, імпровізатор смаків і так до нескінченності.

У цілковитій тиші та передчутті невідомого, Кавова машина дарувала нову історію…

1

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Наталія Баліцька

3
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 10-09-2020