Поділля відкривається красі,
Спішить Пегас, не стримуючи лету,
У Кам`янець, його чекають всі
Закохані в поезію й поети.
Він буде знов літати понад хмар
І дарувати в дні весни незримо
Майстерності пера небесний дар
І образи найкращі й точні рими.
Поезія – господарка й сестра
Сама його уміло осідлала
І в місто, де фортеця є стара
Що ніг і крил наказ летіти дала.
Бо ж знала: в ці весняні дні вона
Не гостя фестивалю, а цариця,
Її там стрінуть Пісня чарівна
І влучний Вірш та Муза, як годиться.
«Поділля Open», Кам`янцю, стрічай,
Дзвени рясними віршами й піснями!
Наш край подільський – це мистецький край,
Поезія руч об руч йде із нами.
Лиш свято- фестиваль покине нас,
Поезія ж навколо повсякденно,
Та лиш поет знайде її прикрас
Скарби у сірих клопотах буденних.
Пролине рік, повернеться весна
В вінку з яскравих квітів і захоплень
У наше місто приведе вона
Поетів й Муз, збере « Поділля Open».
Поезія та брат її Пегас
Нам творчість даруватимуть й таланти,
Що у долонях Кам`янця в цей час
Горітимуть, мов зорі-діаманти.
Згубила Діва-Муза свій вінець
В бурхливих водах Смотрича старого.
Не може без поетів Кам`янЕць
І линуть, мов птахи, вони до нього.
Хай квітне тут поезія-весна,
Її Пегас несе в безмежні далі,
І мов зірки запалює вона
Таланти на Подільській пекторалі.
