Для голосування необхідно авторизуватись

Діалог

 

– Мамо, сьогодні зимно стало.
– Та ні, маленька, літо золоте!
– І якось кисню дуже – дуже мало,
– То ти втомилася, дитя моє!

– Дощить ізнов і хмари пурпурові!
– На небі ні хмаринки, подивись!
– І всі якісь довкола гонорові.
– Чудові люди, гарно придивись!

– І вітер виє дужче, ніж учора!
– Та тихо так, дерева, мов скляні!
– Мені чомусь забракло, мамо, мови.
– Скажи, маленька, як воно тобі?

– Ти знаєш, мамо, іноді болюче,
А в серці стугонить і рве душа,
І світ стає безжалісно колючим,
Немов потрапив в пекло до коша.
Тоді я згадую своє дитинство,
Кімнату, де писала про любов,
І то було чарівне королівство,
Куди ві снах лечу на крилах знов!

– Моя маленька, ти така доросла,
Уже матуся стала, як і я,
Життя прожити, донечко, не просто,
Не всіх сприймає матінка – Земля!
Твори добро, навчай красі і вірі,
Людьми виховуй покоління це,
Живи сама у повній мірі,
Рятуй , як можеш, серця джерельце !
Я буду поряд, не образять люди,
Чи на Землі, чи серед душ вгорі,
Бо мати – це твій янгол всюди,
Що серце і життя віддасть тобі!

1

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Natalya Gumen

8
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 01-08-2020