«Від сну»
Горнувши до себе так жадібно
Вдихавши її аромат
Шептати на вушко так лагідно
Давай все вернемо на зад
Ну з ким не буває, ти ж знаєш
Кида в повороти життя
Ти серця мого відчуваєш
Нестримне, неспинне биття
Невже повернути так важко
Ту іскру, палку поміж нас
Прошу я тебе моя пташко
Вернемо в нас вкрадений час
Палкими губами твоїми
Нап’юсь мов червоним вином
Укривши руками своїми
Неначе гірким полином
Прошу я тебе моя пташко
Верни нашу раню весну
Без тебе збудити так тяжко
ЇЇ задрімавшу від сну…
Віталій Прокопович…
01.03.2019.
#ВіталійПрокопович
#поезія
#вірші
#віршіУкраїнською
#поезіяукраїнською
#поетичнийщоденник
2 коментарі “«Від сну»”
Ой, як важко повернути утрачене…
Проникливий твір…Браво
Поетично, щиро, барвисто…Є глибина психології. Спогади про кохання – це завжди радість та одночасно страждання, які народжують талановиту поезію. Вражений