В мереживі заплутаних доріг
Життям блукали одинокі долі.
Зійшлися разом на один поріг,
Щоб більш не розлучатися ніколи!
Здавалося, попереду життя,
Наповнене щасливими роками.
Кохання неповторні почуття
Зламали двоє власними руками…
І долі закрутили, понесли…
У круговерті днів дві половини.
Окремо стежкою життя пішли,
Народжені буть разом дві людини…
