З самого початку війни й до тепер,
Везе допомогу на схід волонтер,
Продукти, взуття, сітки, запчастини,
Буржуйки, І ліки, ну звісно й машини.
А це все ну дуже не просто зібрати,
Та Янголів добрих чекають солдати,
І йдуть волонтери від серця до серця,
Шукають між люду оте що озветься,
Підтрима у скруті, надасть допомогу,
А скільки ж потреб ще! Тож знову в дорогу.
Від двору до двору, від хати до хати
Між сотень байдужих підтримку шукати.
Нарешті! Вперед, там же хлопці чекають,
Які від навали мацкви захищають,
Усіх: патріотів, і тих, що байдужі.
Їм всім там на сході не солодко дуже…
Повернення…Пошуки…Знову на схід.
Бо спокою нам не дає знов сусід.
Війна не скінчилась….П`ять років триває,
І там знов на нього робота чекає.
З самого початку війни й до тепер,
Везе допомогу на схід волонтер…
Волонтер не професія – поклик душі,
Їм сьогодні присвячують люди вірші,
А для них важливіше потрібне зібрать,
Бо на їхнє повернення будуть чекать,
Ті хто стримує ворога хижу орду,
Не пускаючи в наші домівки біду,
Ті хто сите й зручне проміняли життя,
Щоб була незалежна країна моя,
І тому волонтер знов у путь вируша,
Не дає відпочить небайдужа душа,
І збира допомогу для тих, що від куль,
Захищають всіх нас в точці з назвою «нуль»…