Ніч таємницю берегла
І день ніяк не міг збагнути,
Чому сумною я була,
Чому був ти печаллю скутий,
Чому бриніли не для нас
пташині співи спозаранку.
І пломінь сонця ніби гас,
І закривалися фіранки.
Чому ховались від очей
Ми по кутках у самотині,
Моє здригалося плече,
А ти своє старався стримать.
Ніч таємницю берегла,
Хоч і була важливим свідком.
І знали ти, я і вона
Кохання як порвалась нитка.