Для голосування необхідно авторизуватись

Мамо,розкажи мені про квітку

«Мамо, розкажи мені про квітку,–
Доня на колінця заповзла…
Про оту, що бачать усі дітки—
Я ж її побачить не змогла…
Кажуть, пелюстки її червоні,
А червоний колір—то любов…
Я ж її тримала у долоні—
Заболіло—і з»явилась кров…
Дітки сердились: «Ну як же ти не бачиш?!
Твоя кров така ж як пелюстки!»
Мамочко, а хто така «незряча»? »
…Мамі серце вирвали думки…
«Як мені, матусю, знати колір:
Де червоний, жовтий, голубий?
Світ мені чомусь некольоровий—
Все довкола кольору журби…»
На плече схилилась—і сльозинки
Бісером посипались униз…
«Знаєш, дорога моя дитинко,
Ти до всього серцем доторкнись.
Хочеш, золотаве моє сонце,
Я навчу тебе такої гри…»,–
Затискала біль в малій долоньці
І вела дочку до дітвори…
Що в душі творилось—не сказати,
Ще й сама не знала, що за гра,
Та усе вона придумає, бо ж –мати—
Втілення любові і добра!
…Йшли по вулиці, тримаючись за руки
Доня, мов чомусик-мандрівник.
Розум бере серце на поруки—
Мама ж бо для доні –чарівник!
Правила з»являлися спонтанно:
Щось на запах відгадати ,щось на смак.
Радість доньки надихала маму
Підказало серце мами—як!
Довго запитання не вгавали—
Доні б все дізнатися за мить.
В мами тільки сльози слова крали—
За кровинку серденько болить.
…Дні за днями бігли невловимо…
Від любові й маминої гри
Донька вчилась бачити незриме
І з»являлись в серці кольори…

1

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Наталія Сафіуліна

25
Коментарі: 0Публікації: 14Реєстрація: 29-03-2020

Бронзове перо

Достижение получено 29.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій