А ми завжди чогось чекаєм:
То літа, то зими, то щастя…
На щось таки і завжди нарікаєм,-
Хоч віддалік від нас іще нещастя…
Не треба у чеканні пробувати,-
Лиш треба жить наразі і нагально.
Щоб дні свої не витрачати
Задарма, так безжально і банально.
Сьогодні є, а завтра ,- чи ще буде?..
Минулого вже більше, аніж завтра…
Тож поспішайте жити, добрі люде,
І не чекайте того, що назавтра…