На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил…
Душа спокутує у тузі
І відчува ладан кадил…
А ілюзорний світ – цікавий,
Це ірреальний власний світ.
Із нами завжди він ласкавий,
Трояндовокривавий світ…
Але коли зійдуться в купу
Реальний й нереальний світ,-
Нема тоді уже відступу,-
Падуть ілюзії, і опаде з троянд кривавий цвіт.