Черпає долоньками, наче горнятком
Водицю в струмочку, щоб личко умить
Веселе мале босоноге хлоп”ятко
І сміх безтурботний дзвіночком бринить.
А згодом хлопчина закінчує школу,
Навчається справі, яка до душі.
Де він підростав і знайшов свою долю,
Потішити внуком матусю спішить.
Потішити внуком матусю спішить.
А в час, коли ворог напав на Вітчизну,
Зібравсь чоловік рідний край захищать,
В строю відчуває плече свого сина,
Бо той, як і батько іде воювать.
Чекають їх мати, бабуся й дружина,
Всевишнього молять – життя щоб зберіг.
Пишається захисниками країна
Та жде з перемогою діток своїх.
2016 р.

