Буває серце плаче й тужить
І смуток душу огорта.
Як усміхнешся. милий друже,
То й забуваю про літа.
Що вже мина життєве літо
Й до осені всього лиш крок.
Та хочеться іще любити,
Нам же так хороше удвох.
Мені даруй кохання квіти,
Теплом та ніжністю зігрій.
Найщасливішими на світі
Тоді ми будем, любий мій.
2014 р.


Думок на тему “Забуваю про літа”
Дуже гарно!