Летіли дикі гуси в небесах,
Журавлики теж відчували втому,
Лелеченьки долали довгий шлях,
Усі птахи верталися додому
З країв далеких та й до своїх гнізд,
До рідної землі, що їх зростила.
Триває уже так багато літ.
Хоча до крові натирають крила
Та поспішають радісні сюди
В сади, ліси, луги та озеречка,
До очеретів та до води,
Де дихається вільно їм і легко.
Бо рідний край, мов батечко для них,
Земля, як мати діток виглядає.
Любов безмежна до Вітчизни їм
Вижити в чужих краях допомагає.
2017 р.

