Осіння пора завжди всіх зачаровує,
Як фея у казку чудову зове,
А там так прекрасно, аж дух перехоплює,
Тоді забуваєш, здається про все.
Золотом, золотом все тут прикрашено,
А краплі роси, ніби справжній кришталь,
Рубінову ватру калина розпалює,
Яка забирає і смуток й печаль.
Листочки кленові, як ті парашутики
Падають долу багряним дощем.
Ніколи-ніколи уже не забудеться
Такої краси неповторний фрагмент.
2015 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
