На Івана на Купала
ти мене причарувала.
І тепер без твоїх чарів
І не їм я ,і не сплю.
Знаю я,що так не можна,
Розумію,що чаклунка,
Але я тебе кохаю,
Але я тебе люблю.
пр-в:Чарівлива моя мавко,
Моє серденько тремтить.
Ой Наталонько-Наталко,
Нащо було ворожить?
Ти ідеш-я за тобою.
Стала ти мені журбою.
Є дівчата в світі гарні,
Але в серці ти одна.
Чом без чарів не змогла ти
моє серденько здолати?
Покохав тебе і сам я,
Але сталася біда.
На твою тендітну ручку
хочу я вдягти обручку,
Бо несила вже чекати
на нову купальську ніч.
Все віддам тобі,кохана,
На Івана на Купала.
Хай кохання наше палко
наче полум’я горить.
Чарівниця