Гойдалка була на нашім подвір”ї,
Її змайстрував ще, напевне дідусь,
А, може і батько, весною чи влітку,
Це стверджувати я уже не берусь.
Вона забавляла нас із сестрою,
Високо-високо несла до небес.
Тут діти сусідські бували порою
І досхочу всі гойдалися теж.
Радісно й гамірно кожної днини,
Аж до темна чулись жарти і сміх.
Вона колихала дитинство щасливе,
Яке їй звіряло секрети свої.
Роки, мов коні так швидко промчали
І хата тепер сиротою стоїть.
Гойдалка ж плаче-скрипить все ночами,
Лиш піснею вітер втішає її.
2015 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
