Зойкнула і заридала скрипка,
Мов чиясь згорьована душа
У руках маестро.І так близько
Тугу виливала, біль і жаль.
Згодом вже ліричної заграла,
Про кохання пісня полилась
Й спомини приємні викликала
Про далекий молодості час.
А як вшкварила нарешті жартівливу
Про куму та кума в бузині,
То до танцю ноги запросились
І забулись всі думки сумні.
Грай же, грай веселої, скрипалю
Та потіш ти серденько моє,
Заливайся-тьохкай солов”єм,
Щоби все погане обминало.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
