Пливла хмаринка, як лебідка біла,
Їй чорна-чорна заслонила шлях.
Заплакала вона і посіріла,
А вся земля у крапелька-сльозах.
Та незабаром чорну злую хмару
Далеко так десь вітер відігнав
І вона зникла, наче та примара.
А білу тихо вітерець втішав:
-Пливи, моя лебідко легкокрила,
Куди захочеш ти собі пливи.
Вклонилась вдячно хмарка тому вітру
Та усміхнулась, сліз не стало вмить.
2022 р.

