Вже жовте листя тулиться до ніг,
вже павутинням днину обплітає,
і сіра сітка стомлених доріг
свої обійми стиха розгортає.
Торкне тебе як спомин, як печаль:
десь там позаду, залишилось літо.
Красуне осене, зніми свою вуаль –
так хочеться ще мріяти й радіти.
Не поспішай іти. Зажди. Постій.
Ще вистачить і снігу, й заметілі.
А осінь сипонула дощ з-під вій,
і білий світ увесь позолотила.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 35Реєстрація: 14-07-2019
Достижение получено 21.09.2019
Титул: Автор місяця (Серпень 2019)
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні
