Осінній спогад

Вже жовте листя тулиться до ніг,

вже павутинням днину обплітає,

і сіра сітка стомлених доріг

свої обійми стиха розгортає.

Торкне тебе як спомин, як печаль:

десь там позаду, залишилось літо.

Красуне осене, зніми свою вуаль –

так хочеться ще мріяти й радіти.

Не поспішай іти. Зажди. Постій.

Ще вистачить і снігу, й заметілі.

А осінь сипонула дощ з-під вій,

і білий світ увесь позолотила.

1

Автор публікації

Офлайн 6 години

Ірина Турик

82
Коментарі: 0Публікації: 24Реєстрація: 14-07-2019

Автор місяця (Серпень 2019)

Досягнення отримано 21.09.2019
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні

Бронзове перо

Досягнення отримано 04.08.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: