А під вікном розквітли мальви,
Дитинства квіти осяйні,
Вони нагадують про маму
Йому і їй, тобі й мені.
Вона ж бо їх тут посадила,
Плекала й берегла як слід
І на світанку нас будила,
Щоб зустрічали сонця схід.
Привчала змалечку до праці,
Любить людей, красу творить,
Щоби літа не змарнувати,
А їх із гідністю прожить.
А їх із гідністю прожить.
Вже ті літа канули в лету,
У нас онуки підростають,
А квіти мамині щоліта
Голівки сонцю повертають.
2015 р.

