Не поле перейти – життя прожить,
Усього довелося в нім зазнати
Тобі, матусю.Хоч не кожна мить,
Не кожен день для тебе було свято.
Ти вже пробач, ріднесенька за те,
Що ми не завжди лагідні з тобою,
Та маєш й справді серце золоте,
Що зігріває нас усіх любов”ю.
Нехай усі наступні твої дні
Освятяться добром, безмежним щастям.
Низенько вклонимось твоїй ми сивині
І скажемо, що ти у нас – найкраща.
1997 р.
Думок на тему “Матері”
дуже гарний вірш для матері. справді, ми, діти, часто забуваємо за своїх батьків, іноді фиркаємо їм, не хочемо послухати часом…