По світах мене доля носила,
Довелося усюди бувать:
Біля Чорного моря й на схилах
Славнозвісних зелених Карпат.
І міського життя “скуштувала”
З шумом вулиць й нічних дискотек,
У село повернутись бажала,
Де повітря цілюще. п”янке,
Де водиці напитися можна
Із криниченьки та джерела,
Там, де вулиця напівпорожня,
Але сповнена сонця й тепла.
Ось я тут, в хаті батьківській рідній,
У ній тихо та затишно так.
Заспокоїлось серце, зраділо –
Тут знайшло свій надійний причал.
2016 р.

