Темним крилом покрила ніч сади,
Долини й луки, став заколисала.
Верба схилила коси до води,
Їй вітер шепотів, щоб міцно спала.
Десь вистрибнув угору коропець,
Зробивши сальто знов зник під водою,
Цей плюскіт було чути на кінець
Ставка старого, де із осокою
Секретами ділився очерет
І місяць їм підморгував лукаво,
З-за хмари сестри-зорі визирали.
З-за хмари сестри-зорі визирали.
Приємно слухати оцей нічний сонет.
2021 р.

