***

Я горнусь до своєї землі,

До її світанкового дива,

Відчуваю всі болі й жалі

І змережані ранами ниви.

Я мовчу і пекучу сльозу

Витираю щоразу, мов серцем,

І вслухаюся в кожну грозу,

Чи бідою вона не озветься.

Я вдивляюся в неба блакить

І єднаю зі стиглим колоссям.

Тільки чую, як страшно болить

Все, що з Вічністю горем злилося…

Я молюся за доньок й синів,

За щасливу вкраїнськую долю,

Щоби прапор завжди майорів

Лиш у мирі, свободі і волі!

Я схиляюся в шані про тих,

Хто злетів, обірвавшись струною,

Хто не зміг, не почавши, не встиг,

Залишившись бриніти сльозою…

Я ось тут, але там – всі думки,

І душа, і слова, й моя мрія,

Й української долі рядки,

І нев’януча наша надія!

19–20.08.2019

Інна ГОНЧАР

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Інна Гончар

357

Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.04.2019

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 04.09.2018

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій