Пізньої осені деньки такі короткі,
Не встигнеш оглянутись – вечоріє
І вже володарює темна нічка
Та розсипає в небі ясні зорі.
Ось вирина поволі місць-серпик,
Гойдається на хмарах, наче хвилях,
Він зачепив за ріг срібне відерце
І з нього сяйво усе сипле й сипле.
А зіроньки купаються у річці,
Немов золотокосії русалки.
Світанок підкрадеться непомітно –
Тоді й розтануть ночі дивні чари.
2017 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
