Перину бабуся Зима підбивала
І ненароком її розірвала,
Посипалось з неї білесеньке пір”я,
Лежить у саду та у нас на подвір”ї.
А Вітер-пустун його далі поніс
На поле і луг, на дерева у ліс,
Далеко-далеко, що звідси й не видно.
На чому ж це спатиме Зимонька бідна?
І плаче вона, покотились сльозинки,
Мороз перетворює їх на крижинки.
Зимо-бабусенько, ти не журися,
А за роботу мерщій вже берися:
Візьми упіймай ту пір”їну найбільшу
І нею казки пиши, а може й вірші.
Картини малюй, плети бісером срібним,
Щоб всі милувалися витвором дивним.
2016 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
