Туманом сизим сни лягли рожеві
На кучеряві коси і чоло,
Життєва осінь кличе вже до себе,
А молодості – як і не було.
І де літа поділись мої юні?
Кудись помчали щастя доганять.
Співають про кохання серця струни
Так ніжно-ніжно на мажорний лад.
Бо недарма на світі ряст я топчу,
Скільки їх іще…лиш знає Бог.
Я залишу по собі вірші-сповідь,
Читаючи мене згадали щоб.
2016 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
