Засріблилась, засріблилась, затуманилась
Колись русява довгая коса,
Та молодим ще серденько зосталося
Й моя лірична творчая душа.
Хоча , коханий вже й тобі на скроні
Сипнули снігу сивини літа,
Але воно і досі у полоні
Любові, ніжності й душевного тепла.
Ми не впускаємо в серця свої ні холоду,
Байдужості та черствості і зла.
А б”ються вони трепетно ще й молодо,
Хоча життєва осінь вже прийшла.
2024 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
