А ти ідеш, прощаєшся зі мною:
Останній крок, і погляд, навіть слід…
Я начебто лишаюся з зимою,
Та все чуже: і сніг, мороз і лід.
Ти дарував мені мою усмішку
І дотик щастя був, як благодать.
Побудь зі мною поряд ще хоч трішки,
Не накладай розлукою печать.
Я напишу рядки свої душею,
Що ти заплів мереживом – лиш ти
І полечу з тобою над землею,
Бо вже стомилась в пошуках брести…
А ти вернись, як досі повертався,
Закрий собою біль і каяття
…Та, певно, вже ніхто й не сподівався,
що ти – мій січень, я – твоє дитя.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
