Сидить у хаті жінка.Не стара,
Лиш срібну стрічку горе вдарувало.
Був Новий рік.Народження Христа
І не помітила б.Та заколядували.
Зраділа.Підхопилася.Пішла
Колядникам виносити гостинці,
А з ними – материнського тепла,
У свято з тугою усе ж не наодинці.
Солона покотилася сльоза
Від радості, напевне, що згадали.
З портрета дивиться єдиний син Назар,
Такі ж блакитні очі, як у мами.
Скільки синів забрала в матерів
Війна на Сході, що АТО ще зветься
І кожен з них вернутися хотів
Живим додому.Ой, не доведеться
Ступить уже на батьківський поріг,
Обняти маму, діточок, дружину.
Та недарма кожен герой поліг,
Життя віддав за неньку-Україну.
2016 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 277Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 13.06.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
