Для голосування необхідно авторизуватись

Синові очі блакитні

Сидить у хаті жінка.Не стара,
Лиш срібну стрічку горе вдарувало.
Був Новий рік.Народження Христа
І не помітила б.Та заколядували.

Зраділа.Підхопилася.Пішла
Колядникам виносити гостинці,
А з ними – материнського тепла,
У свято з тугою усе ж не наодинці.

Солона покотилася сльоза
Від радості, напевне, що згадали.
З портрета дивиться єдиний син Назар,
Такі ж блакитні очі, як у мами.

Скільки синів забрала в матерів
Війна на Сході, що АТО ще зветься
І кожен з них вернутися хотів
Живим додому.Ой, не доведеться

Ступить уже на батьківський поріг,
Обняти маму, діточок, дружину.
Та недарма кожен герой поліг,
Життя віддав за неньку-Україну.

2016 р.

2

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

neonila

1 044
Коментарі: 0Публікації: 345Реєстрація: 06-04-2020

Вибір видавця (Січень 2021)

Достижение получено 08.02.2021

Титул: Вибір видавця (Січень 2021)

Небайдужий читач

Достижение получено 13.06.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій