Так судилося вербі,
Що життя усеньке
По коліна у воді
На ставку маленькім.
Котики свої вона
Гарненькі пухнасті
Тоді, як прийде весна
Гуляти пускає.
В літню спеку всім вона –
Затінок від сонця,
Від дощу теж заслоня,
Наче парасолька.
Восени жовтавий лист
На воду пускає
І цікавії казки
Теж розповідає.
Взимку прихимтком бува
Птахам та комашкам.
А як знов прийде весна.
Зеленіє й пахне.
2018 р.

