В кленків. мов коней гриви позолочені,
Берізки як русалоньки стоять.
Усе це витвір чарівниці-осені,
Яка укотре вже прийшла до нас.
У дуба теж змінився листя колір,
А під вікном горить вогонь жоржин.
Вже осінь і в мою ввірвалась долю
І вкрила скроні снігом сивини.
Та я любить її не перестану
Цю пору багрянисту чарівну.
Вона мене на творчість надихає,
Торкає ніжно серденька струну.
2017 р.

