Пішки до Дніпра, вплав до Запоріжжя.

У густий Дунай умочу крило…

Це ж усе моє: степ і бездоріжжя,

Золоті лани й срібне джерело.

Мамо, це ж вона — ненька Україна,

Про яку співав кожен відчайдух.

Тільки знов гірчить чорноморська піна.

Тихих берегів, певно, не знайду.

Мій Чумацький Шлях — привид Карфагена —

Засіває знов кров’ю Третій Рим.

Мамо, це ж вона — бісова арена,

Де харчить Донбас і конає Крим.

Та вві сні нема темних плям на мапах

І дірок від куль у броні добра.

Є лише зоря в Аюдажих лапах

І простий маршрут — пішки до Дніпра…

© Людмила Іванець

Автор публікації

Офлайн 7 років

Людмила Іванець

38

Коментарі: 1Публікації: 13Реєстрація: 16-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 01.09.2018

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій