З твоїх долонь п”ю ніжність і тепло,
З твоїх казок я мудрості черпаю,
З легенд прадавніх знаю, що було,
А буде що, то згодом я дізнаюсь.
Трембіти дивний звук з Карпатських гір
Відразу своїм серцем відчкваю,
Подільський мальовничий краєвид –
Душею з нього я красу вбираю.
Полісся синьоокого льони,
Неначе очі дивляться на мене
І Слобожанщини безмежнії лани,
Де колоски гойдає вітер теплий.
Озер Волинських срібний дивограй
Зорі до себе уночі все манить,
А Буковина – то музичний край,
Звучить в мені Яремчука піснями.
Усе це Українонька моя
Така багата, рідна і красива.
Тебе любити, ненько буду я
Доки живу, допоки стане сили.
2017 р.

