Коли надворі сивий Дощ Б’є в унісон манірну пісню, Біжать краплини з мокрих площ В годину темну, смутну, пізню. Він змиє сіль запеклих ран, Утопить біль в своїх калюжах. Манить мене в свій океан, Вологі очі хитро мружить. В цей час Забуте тихо спить І я навшпиньки ходжу поряд… Мені, […]
Daily Archives: 15.06.2020
14 posts
Хочеться вільно нарешті вдихнути, Влади притомної, щастя країні… Щоб маячні слуг народу не чути, Підлі не бачити очі зміїні! Прірву між людьми любов’ю закрити, Знищити чорну біди порожнечу, Мали майбутнє в ДЕРЖАВІ щоб діти, І затушити людську ворожнечу. Вже зрозуміти нарешті ми маєм: Єдність врятує нас! Тільки вона! Ми ж […]
Хто каже, що сильні не плачуть? Хто каже, що сильним легко? То просто ніхто не бачить, Як лине той плач далеко. Як рвуть на собі волосся, Голосять, аж дах зриває, А потім тихенько:« Досить! Бо сльози не помагають». І в тихій німій кімнаті В куточку біля підвіконня, Спиває холодну каву […]
Какой вы выберите стиль, Когда по небу поплывете В шторм грозовой и полный штиль, Кого вы в плаванье возьмете? В борьбе с волнами облаков, Плывя в безветренном пространстве, При свете звездных маяков, Ищите свою, гавань странствий. ………………………………………………………………………………………………………………. Всем, кто остался на земле, Чьи крылья с возрастом обвисли, Кто мысли извалял […]
Йшов по вулиці у днину, Споглядав таку картину. Молоді: татусь і мати, (в приклад їх потрібно взяти) Вийшли з малюком своїм Й весело було так їм, Почали на пару брати Й мильні бульки надувати. Думаю – стараються, З дитинчам так граються. Порівнявся з ними я – У колясці спить маля!
Якби ти знав, чого іще не знаєш, Можливо, і не треба тобі знать, Як на плечі моїм ти засинаєш, Коли у сни приходиш ночувать. Хто ти? Дивлюсь уважно у обличчя, Чому приходиш часто уночі? Не можу я цей образ роздивиться, Уважно все ж вивчаю при свічі. Буває, що сидиш – ловлю […]
В окошки луж глядит луна – Остались от дождя. Я наблюдаю, как она, За тем, как ты живёшь одна: включаешь свет, когда темно – тебе не страшно, нет, И гасишь, расплескав вино, Умыв от слёз рассвет.
Хотелось мне несмелою рукою Пригладить прядь твоих седеющих волос. Хотелось многого, я этого не скрою. Но не смогла. Мне жаль. Не довелось… Хотелось мне души твоей коснуться И залечить все раны, что на ней. Мечталось нежно к сердцу прикоснуться.. Но почему-то в жизни все сложней.
З твоїх долонь п”ю ніжність і тепло, З твоїх казок я мудрості черпаю, З легенд прадавніх знаю, що було, А буде що, то згодом я дізнаюсь. Трембіти дивний звук з Карпатських гір Відразу своїм серцем відчкваю, Подільський мальовничий краєвид – Душею з нього я красу вбираю. Полісся синьоокого льони, Неначе […]
Шумом волн морских и криком чаек Вот уже почти что целый век Детство у Медведь-горы встречает Сказка – удивительный «Артек». Он «Лазурный», «Полевой», «Хрустальный», «Кипарисный», «Горный» и «Морской». Этот чудо-лагерь – уникальный: В мире не найти другой такой. Он «Лесной», «Алмазный» и «Прибрежный». Счастлив будет каждый человек, Тот, […]
. . ВІД БОГА. І ДАР СПІЛКУВАННЯ, І СТИЛЬ . . НАПИСАННЯ, І ФІЛОСОФІЯ БАЧЕННЯ. ВІД БОГА. І . . ЩАСТЯ БУТИ УКРАЇНКОЮ. . .Ось уже більше, як півстоліття живу я на білім світі. Добре живу, СЛАВА БОГУ. Живу і […]
Рід Стефураків – один із найдавніших родів гуцулів. У давні часи володів землями в долині річок Прут, в верхів’ях Чорного та Білого Черемошу, на гірських хребтах в районі Космача, в верхів’ях Чорної Тиси, в долині річки Тересва, Рускова та гори Фаркау (нині це Румунія). Символом роду була гілка смереки та […]
