Усміхнена завжди й привітна,
Очі ж її сяють світлом
Щирим, яскравим та мудрим.
Навіть тоді, коли сумно,
На люди вона не виносить
Біль свій й солонії сльози,
У собі таїть усе жінка,
Ще й може сміятися дзвінко.
У собі таїть усе жінка,
Ще й може сміятися дзвінко.
Бо хто зна що всі про це скажуть,
Зрадіють чи поспівчувають
Чи запитають що сталось,
А чи не приховують радість.
Усякого трапитись може,
Принижуватись їй негоже.
Принижуватись їй негоже.
Тому і на людях весела,
Хоч може й ридать її серце.
Хай всі її бачать вродливу,
Упевнену в собі й щасливу
І незалежну та горду
Берегиню вкраїнського роду.
2020 р.

