А на гіллі верби старої, Немов на гойдалці-колисці Мавка, що схожа із весною, Біля води сиділа близько. А біля неї Лукаш-вітер Грав про кохання так натхненно На чарівній своїй сопілці І заворожував серденько. Вона замріяно всміхалась,
Слухала музику казкову,
Про все на світі забувала,
Була щаслива від любові.
2019 р.