Зустрічала паняночку-весноньку
У яскравому платті зеленому.
Веселилась, співала й сміялася
Та красою її милувалася.
Як настало барвистеє літечко,
Я купалася в ньому і тішилась,
Розквітала ромашкою ніжною,
Наливалася соком як вишенька.
А порою осінньо-багряною
Одягну я свою вишиваночку
Та піду килимами барвистими,
Що піснями мережані й віршами.
Якщо я і зими дочекаюся,
Огорну своє серденько радістю
Та здоров”я попрошу Всевишнього,
Щоб життю порадіти ще трішечки.
2017 р.


2 коментарі “Віршами мережані килими життя”
Щиро та чуттєво! І нехай Ваше життя, шановна Подоляночко, буде міцним, довгим та радісним!!! 🙂
Як же гарно!Живіть довго і радійте життю!