Самі слова із глибі виринають,
Самі звучать, самі у вірш лягають.
Самі звучать, самі говорять тихо,
А як мовчать – очікувати лихо.
По різному говорять по всяк час:
Коли про Вас, коли про нас;
Коли про сих, коли про тих.
Чи може просто звук притих?
Настала ніч, заснули всі.
Я чую голоси ві сні.
Чи може це слова говорять?
Самі слова із глибі виринають,
Самі звучать, самі у вірш лягають.
Самі звучать й самі говорять
Тихо…
(29.01.2013)
Думок на тему “Самі слова із глибі виринають”
Дуже знайомі вітчуття, так виглядає натхнення. Дякую, що розкрили таємниці душі поета та народження вірша.)